Придніпровський хімзавод: радіація в межах міста

Придніпровський хімічний завод був одним із перших радянських заводів зі збагачення урану. На заводі перероблялось до 65% уранових руд Радянського союзу. В 1992-му році виробництво було зупинено.

Зараз у хвостосховищах накопичено до 42 млн тонн відходів переробки уранових руд, їхня загальна площа — 2,43 млн кв. метрів, а сховищ відходів уранового виробництва — 0,25 млн кв. метрів.

Після реструктуризації виробничого об’єднання Придніпровський хімічний завод було створено державне підприємство «Бар’єр», яке мало привести в безпечний стан об’єкти на території заводу і обслуговувати хвостосховища радіоактивних відходів.

Втім, як пояснює виконувач обов’язків директора державного підприємства «Бар'єр» Павло Дениско, підприємство постійно недофінансовувалося з боку держави, а в певний період, протягом двох років, на підприємстві навіть не виплачували заробітню платню.

Поточна ситуація на ПХЗ є такою, що приблизно на 20% земельної ділянки, разом з будівлями і спорудами, розміщеними на території південної частини заводу, наявні джерела радіоактивного забруднення, доза іонизуючого випромінювання від яких складає від 0,5 мкЗв/год до 2 мкЗв/год.

Крім того, є проблема, що в межах промислового майданчика розташовані будівлі, які були продані приватним компаніям і тепер вони зайняті та експлатуються.

«Ситуація на підприємстві є унікальною. Якщо в Європі чи світі подібні заводи закривались і там відбувалась рекультивація, то тут на даний момент на промисловому майданчику працюють люди, і з цим треба рахуватись. Позбавити роботи понад тисячу людей — це буде соціальний вибух», — говорить виконувач обов’язків директора державного підприємства «Бар'єр» Павло Дениско.

«Завод зараз у дуже поганому стані, — ділиться враженнями від відвідин підприємства керівник секції Представництва ЄС в Україні Йоганнес Баур. — Треба зберігти будівлю від руйнування, закрити вікна, обгородити забруднену територію».

Колишній голова підрозділу з безпеки атомної енергетики Європейської Комісії Адріаан ван дер Меер на прес-конференції зазначив, що для реалізації найбільш термінових, невідкладних заходів необхідно близько 25 млн євро, а вся реабілітація майданчика коштуватиме приблизно 180 млн євро. «Ми не хочемо, щоб по території заводу ходили люди, які ніякого стосунку до нього не мають. Не можна такого допускати. Доступ до забруднених територій має бути обмежений, також передбачені заходи з інформування про небезпеки тих людей, які працюють на майданчику. Ми також повинні заізолювати певні будівлі і провести очищення забруднених радіацією споруд».

На питання, яким чином на забрудненій радіацією території працюють кілька десятків приватних підприємств, Віктор Кушка, начальник відділу поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, відповів, що процес відбувався на початку 2000-х років і, на його думку, це було позазаконним.

У 2016-му році через Інструмент співробітництва у галузі ядерної безпеки було виділено 3,5 млн євро для фінансування здійснення заходів посилення інфраструктури системи регулювання, стабілізацію джерел радіоактивного забруднення, та зміцнення організаційних структур ДП «Бар'єр», що є оператором об’єкту. Крім того в 2017-му році Європейська комісія планує додатково виділити 5 млн євро для здійснення заходів, спрямованих на підвищення безпеки та охорони в середньостроковій перспективі.

Загальний обсяг допомоги до кінця 2017 року складе близько 10 млн євро для поліпшення ситуації на колишньому Придніпровському хімічному заводі.