4 місяці тому
(03.04.2017)

Розслідування триває: поліція ігнорує сплеск тиску на кам’янських журналістів

Підкинули гранати, спалили авто, підпалили друкарню — у Дніпропетровській області сплеск тиску на журналістів. Особливо непокоїть ситуація у місті Кам’янське. У населеному пункті із населенням близько 250 тисяч людей та із не надто розгалуженою мережею ЗМІ, від початку року трапилось вже чотири таких випадки. В цей же період ще три подібні заяви було зроблено журналістами з інших міст області. Звернути увагу на таку агресію закликала і Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович. Утім, відповідного сплеску інтересу з боку правоохоронних органів не спостерігається.

Новорічний подарунок

    30-го грудня 2016-го року під офіс газети “Событие сегодня” була підкладена коробка з сімома бойовими гранатами і одним РПГ-18. Підозрілий пакунок виявили співробітники газети просто на ганку будівлі. На місце прибули співробітники СБУ, ДНС, поліції, вибухотехніки. Поліція повідомила що “окрім 6 гранат Ф-1, однієї гранати РГ-42 та одного  РПГ-18 у новорічному пакунку також знайшли пляшку шампанського”. У відповіді на інформаційний запит ІМІ голова Кам’янської поліції Сергій Лукашов, уточнює: “встановлено, що виявлені боєприпаси, чеки та запали до них – є бойовими але не приведеними до бойової готовності; РПГ-18 – 1 шт – є бойовим але не у зведеному стані. Окремого вибухового приладу не виявлено. Таким чином виявлені боєприпаси є обмежено небезпечними, та загальної загрози не несуть”. Так, правоохоронці попередньо кваліфікували цей випадок за  ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство). Новий рік уже минув, закінчилася зима, але нових результатів розслідування досі немає.

   Одразу після інциденту редактор видання Михайло Балтакса у своєму коментарі для “Детектор Медіа”, повідомив що не виключає, що цей інцидент може бути пов’язаний із журналістською діяльністю. «Я впевнений, що це було спрямовано проти редакції. На мою думку, це була спроба нас залякати. При цьому спроба дуже дивна: навіщо було так просто класти біля редакції бойові гранати. Ця міна не могла підірватися випадково, треба було зробити певні зусилля, аби відбувся вибух. Тобто залишили коробку з гранатами і зверху поклали РПГ», — сказав головред. Тепер головний редактор видання, на питання, чи очікує він результатів розслідування, відповідає: “Я не хочу нагнітати ситуацію, ми її проїхали і працюємо собі далі”.

Працювати не просто

   Наступний інцидент стався вже у лютому, в ніч з 11 на 12. Так само у Кам’янському. Невідомі підпалили автомобіль “Таврія”, що належить головному редактору місцевого сайту 5692 та газети “Місто 5692” Сергію Гузю. Автомобіль підпалили у дворі будинку, близько 4 ранку. Пожежу помітили сусіди. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах).

   Сергій Гузь впевнений — підпал пов’язаний із розслідуваннями видання 5692 про витрати бюджетних коштів. Редактор стверджує, що чув невдоволення кам’янських підприємців, пов’язаних із цим, але довести цього не може і досі чекає на активні дії поліції. “На фоні відсутності реакції правоохоронних органів ситуація не виглядає радісною. Так працювати не просто, ані мені, ані колективу”, — зазначив він.

Хвиля продовжується

   Цих двох випадків вистачило для того, щоб дати відчути кам’янським журналістам небезпеку. Але вже 25-го лютого у Кам’янському знову підпалили авто, і знову людині, що займається журналістською діяльністю. Цього разу згорів автомобіль Citroën C5, який належить правозахиснику, видавцеві, редактору газети “Антимафія” Станіславу Милославському. За попередньою інформацією рятувальників, автомобіль облили горючою рідиною, після чого підпалили. Автомобіль сильно постраждав. Тоді заяви за Милославського робив його вже згадуваний колега Сергій Гузь. “Милославський пов'язує цей інцидент зі своєю журналістською діяльністю, а саме з матеріалами газети "Антимафія", в якій він є редактором. На прес-конференції Милославський заявив, що підозрює в організації підпалу авто місцеву владу та безпосередньо мера”, — зазначив тоді він. Поліція відкрила кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах).

   А вже 31-го березня, було скоєно підпал друкарні у Кам’янському. Директорка друкарні Тетяна Кулінич у своєму коментарі повідомила, що пов’язує це безпосередньо із друком газети “Антимафія”: «Друкарні більше 100 років, і такий випадок в перший раз. На верстку газету "Антимафія" ми взяли в четвер, від Милославського (редактор видання. – Ред.). О 20:30 вона була вже готова, але Милославський приїхав за нею під ранок. У цей час під друкарнею почали збиратися невідомі, але після приїзду співробітників поліції вони розійшлися”. За цим фактом відкрите провадження за ч. 1 ст. 296 “Хуліганство”. Але Милославський зазначив: “Ми проводимо власне розслідування з цього приводу. І ми їх знайдемо”.

Реакція правоохоронців

  Аби вчергове звернути увагу правоохоронців на сплеск агресії проти журналістів, ІМІ подав інформаційний запит до обласного управління поліції. Запит переадресований до кам’янського відділу нічого не прояснив – перераховані фабули по кожному з випадків були тричі підкріпленні одним й тим самим висновком: “На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває, проводяться всі можливі слідчі (розшукові) дії для забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, викриття винних.”

 

   Звісно, існує таємниця слідства, через що деякі деталі не можуть бути розголошені. Втім, жоден з постраждалих журналістів не помітив посиленої роботи поліції. Навпаки — представники ЗМІ вперше за довгі роки відчувають небезпеку під час виконання своїх обов’язків. Коли мова йде про серію таких інцидентів в одному невеличкому містечку, настає момент, коли треба говорити не про шкоду від розповсюдження інформації, а про ії суспільну важливість.

 

   Варто додати, що наприкінці лютого та на початку березня інші дніпропетровські ЗМІ так само заявили про погрози, залякування та напади. Серед них – порубана автівка нікопольського громадянського журналіста Вітора Артменка, спалена автівка інформатора цього ж нікопольського  видання та побиття гостьового редактора криворізького телеканалу “Рудана”. І тут логічно припустити, що продовження цієї хвилі заяв щодо правопорушень на адресу журналістів може бути викликане саме  відсутністю активної позиції правоохоронних органів у розслідуванні цих випадків. Відсутність реакції може провокувати як правопорушників до скоєння таких порушень, так і самих журналістів до маніпуляцій з цього приводу. Загалом, стан свободи слова у Дніпропетровській області через ці інциденти за показниками трьох останніх місяців є одним з найгірших в Україні.

Валерія Мальченко, регіональна представниця ІМІ у Дніпропетровській області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії

 

Поширити на Facebook Поширити на Twitter