6 місяців тому
(17.05.2017)

Як ми «шануємо різноманіття». Представники ЛГБТІК-спільноти про гомофобію

17 травня світ відзначає день боротьби з гомофобією. Дата безпосередньо стосується ЛГБТ+ спільноти. Говорячи про права її представників,  медіа часто звертають увагу лише на перші літери в абревіатурі. Ми ж вирішили поспілкуватися з трансгендером та андрогіном, аби дізнатися, чи комфортно вони почуваються у нашому місті.

Світ, що складається із чоловіків та жінок лише спрощена бінарна картина світу, до якої звикло та призвичаїлося наше суспільство. Гендерна ідентичність людини не завжди тотожна її біологічній статі.  Це спроба самовизначення. але разом з тим — конфлікт. Людей, гендерна ідентичність яких не збігається з біологічною статтю, називають трансгендерами.

У 16 років Георгій позбувся довгого волосся та почав говорити про себе «він»: відчув, що саме так йому комфортно. «Були випадки, коли до мене підходили та говорили, що я хворий, що таких, як я, треба нищити. Або просто цікавилися, якої я статі», — згадує Георгій. Ясно, що виникають проблеми з документами. Щоразу, засвідчуюючи свою особу, він мусить доводити справжність самих документів.

Локі — андрогін. Він балансує на межі чоловічої та жіночої ідентичностей. «Людям, що відрізняються від свого оточення, доводилося принаймні раз у житті відчувати тиск або навіть фізичне насильство. У мене є знайомі та друзі, батьки яких намагалися закрити їх у виправних закладах чи примусово затягти до психіатра. Траплялись випадки, коли на тебе нападають на вулиці лише через те, що тримаєш когось за руку», — розповідає Локі. Єдиний вихід — зміни у суспільній свідомості: «Треба відкинути традиції, що себе віджили, виховувати наступне покоління по-іншому та давати свободу вибору».

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту "Дніпро. Зміни", який здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Поширити на Facebook Поширити на Twitter